Що саме виявили вчені?

Міжнародна команда астрономів на чолі з дослідниками з університетів Васеда та Тохоку (Японія) виявила унікальний квазар на відстані близько 12 мільярдів світлових років. Це означає, що ми бачимо об’єкт таким, яким він був, коли Всесвіту було менше 1,5 мільярда років.

Центральна надмасивна чорна діра цього квазара активно поглинає речовину з швидкістю, яка в 13 разів перевищує межу Еддінгтона — теоретичний ліміт, за яким тиск випромінювання мав би зупиняти подальшу акрецію.

Водночас об’єкт яскраво світиться в рентгенівському діапазоні та генерує потужне радіовипромінювання від релятивістського джета.

Таке поєднання характеристик вважалося практично неможливим за більшістю сучасних теоретичних моделей акреції чорних дір. Зазвичай при супер-Еддінгтон акреції рентгенівська корона та джети придушуються.

Як проводилися спостереження?

Відкриття стало можливим завдяки інфрачервоному спектрографу MOIRCS на телескопі Subaru (Гаваї).

Вчені виміряли рух газу поблизу чорної діри за лінією випромінювання Mg II та оцінили масу об’єкта. Додаткові дані про рентгенівське випромінювання підтвердили надшвидку акрецію чорної діри.

Чому це важливо для науки?

Межа Еддінгтона — це фундаментальний бар’єр, який обмежує швидкість зростання чорних дір. Перевищення цього ліміту в ранньому Всесвіті пояснює, як надмасивні чорні діри масою в мільярди сонячних могли сформуватися так швидко після Великого Вибуху.

Дослідники припускають, що виявлений квазар перебуває в перехідній фазі супер-Еддінгтон акреції, коли великий приплив газу (можливо, через зіткнення галактик чи хмар) тимчасово прискорює зростання. Це дає рідкісну можливість спостерігати динамічні процеси, які були поширені в молодому Всесвіті.

Результати опубліковано в журналі The Astrophysical Journal. Відкриття допомагає краще зрозуміти еволюцію галактик, роль джетів у зворотному зв’язку та механізми швидкого формування надмасивних чорних дір.

Висновок

Це революційне відкриття японських астрономів демонструє, що фізичні процеси в ранньому Всесвіті могли бути значно екстремальнішими, ніж вважалося раніше.

Подальші спостереження за подібними об’єктами допоможуть розкрити таємниці народження найбільших чорних дір у космосі.

Джерела: National Astronomical Observatory of Japan, Waseda University, The Astrophysical Journal (2026).