IQ Ейнштейна: чи справді найрозумніша людина в історії мала 160 чи 205 балів?

Коли користувачі Google вводять запит «найрозумніша людина в історії», у 90 % випадків на першому місці з’являється Альберт Ейнштейн. Його IQ Ейнштейна оцінюють у 160, 190, 205 і навіть 207 балів.

Однак наукових підтверджень цим цифрам немає. Стаття порталу PsyPost від 19 лютого 2026 року остаточно розвінчує популярний міф про IQ Ейнштейна.

У цій статті ми розберемо реальні факти, історичний контекст міфу, дослідження мозку генія та чому справжня геніальність набагато складніша за будь-який тест на інтелект.

Ні. Психолог Рассел Т. Уорн у своєму дослідженні 2023 року ретельно перевірив архіви Ейнштейна, біографії та наукові документи — жодної згадки про складання стандартизованого тесту інтелекту немає.

Перші тести IQ з’явилися на початку XX століття (тест Біне-Сімона 1905 року — для дітей). Коли Ейнштейн у 1905-му вже публікував революційні роботи, йому було 26 років.

У 1917-му, коли з’явився Army Alpha тест, — 38 років. На той момент він був всесвітньо відомим фізиком, а не школярем чи солдатом. Тестувати його ніхто не збирався.

Звідки з’явилися цифри 160, 192, 205 і 207 для IQ Ейнштейна?

Усі оцінки — журналістські припущення середини XX століття. Ось приклади:

• 1945 рік — журнал Life порівняв Ейнштейна з дитиною-вундеркіндом і «натякнув» на 205 балів.
• 1954 рік — той самий Life оцінив у 192.
• 1962 рік — Popular Mechanics написав про 207.
• Сучасний «консенсус» 160 — теж просто припущення без жодного джерела.

Таке розмаїття цифр саме по собі доводить: це спекуляції, а не наука.

«Чудовий рік» 1905-го та справжні досягнення Ейнштейна

Народжений 14 березня 1879 року в Ульмі (Німеччина), Ейнштейн у дитинстві пізно заговорив (лише в 3–4 роки). Батьки хвилювалися, чи все гаразд. У 5 років батько подарував йому компас — цей момент став початком захоплення фізикою.

У 1905 році, працюючи звичайним експертом у патентному бюро в Берні, 26-річний Ейнштейн опублікував чотири геніальні статті:

• Пояснення фотоелектричного ефекту (за це 1921 року отримав Нобелівську премію з фізики).
• Теорія броунівського руху.
• Спеціальна теорія відносності.
• Знаменита формула E = mc².

Саме ці роботи змінили уявлення людства про час, простір і енергію. Сучасні технології — GPS, лазери, ядерна енергія — базуються на ідеях Ейнштейна.

Дослідження мозку Ейнштейна: що показав The Lancet 1999 року

Після смерті фізика 18 квітня 1955 року патолог Томас Харві вилучив мозок. Вага — 1230 г (трохи менше середнього), але будова унікальна:

• Тім’яні частки (відповідають за просторове та математичне мислення) на 15 % ширші за норму.
• Відсутній parietal operculum — борозна Сильвія злилася з постцентральною, що дозволило розширити нижню тім’яну частку.
• Мозок став більш сферичним, з ефективнішим зв’язком між візуальними та просторовими зонами.

Сам Ейнштейн казав: «Я мислю не словами, а образами та знаками». Його уявні експерименти (погоня за променем світла) — найкраще підтвердження цієї особливості.

Відео. Альберт Ейнштейн — найвидатніший розум ХХ століття | Повна біографія.

Чому високий IQ — не головне для геніальності?

Психологи (Дін Кіт Саймонтон, Джонатан Вай) пояснюють: IQ вимірює загальні навички (словниковий запас, швидкість обробки), але геніальність у конкретній галузі — це поєднання:

• Креативності
• Наполегливості
• Здатності мислити нестандартно
• Візуально-просторового інтелекту

Після певного порогу (близько 120–130 балів) додаткові IQ-бали майже не впливають на успіх у науці. Важливіша «порогова теорія» Малкольма Гледвелла: інтелект має бути достатнім, а далі — праця та оригінальність.

Цікаві факти про Альберта Ейнштейна, які мало хто знає

• У 16 років написав першу наукову статтю про магнетизм.
• Грав на скрипці професійно, вважав музику джерелом натхнення.
• Був пацифістом і боровся за громадянські права.
• Не вірив у персоніфікованого Бога, але захоплювався «космічною релігією».
• Відмовився від посади президента Ізраїлю 1952 року.

IQ Ейнштейна — це красивий, але безпідставний міф. Справжня цінність фізика — у революційних ідеях, візуальному мисленні та незламній допитливості. У світі, де штучний інтелект рахує краще за будь-яку людину, саме креативність і нестандартне мислення залишаються найціннішими якостями.

Джерела: PsyPost (19.02.2026), The Lancet (1999), Russell T. Warne (2023), біографічні архіви Ейнштейна.